Вы вошли какГость | Группа "Гости"Приветствую ВасГость | RSS
Вход на сайт

Меню сайта
Ученикам
Олимпиады
Олимпис.Ру  Олiмпiс-Украина
Методпортал

«Методичний портал»

Категории раздела
Колосок [15]
Ума палата [1]
Кенгуру [4]
Русский медвежонок [6]
им. П.Яцика [9]
Наши гости
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Файлы » Умникам » Колосок

Про телескоп
07.09.2011, 22:22

 

«Колосок» №5, 2009                                                                С. Малинич

Зіркі очі планети

 

Телескопічним спостереженням -400 років

Далекого 1608 року освічену Європу захопила звістка про винайдення пристрою, що збільшував видимі розміри віддалених предметів. Сталося це у Голландії, і пристрій часом навіть назива­ли „голландською трубою". Складався він усього з двох закріплених у трубі лінз. Достеменно неві­домо, хто перший виготовив таку трубу, але в історії залишилися імена трьох майстрів - Ганса Ліпперсгея, Захаріаса Янсена та Якоба Метіуса. Чутки про незви­чайний винахід дійшли і до Венеції, де у той час пра­цював видатний учений Галілео Галілей. Влітку 1609 року він уперше націлив щойно зроблену ним зорову трубу на нічне небо. Протягом кількох мі­сяців спостережень Галілеєві вдалося зробити приголомшливі, як на той час, відкриття - по­бачити фази Венери, гори на Місяці, плями на Сонці, відкрити чотири супутники Юпітера, які згодом назвали галілеєвими. Так було започатковано нову еру в астрономії - еру оптичних спостережень, яка триває і донині.

 

Навіщо потрібен телескоп?

Слово „телескоп"- грецького походження і дослівно означає „далекобачення". Ця назва виникла тому, що при розгляданні предметів крізь теле­скоп їх розміри видаються більшими, і можна навіть побачити деталі або об'єкти, непомітні для неозброєного ока. Втім для астрономічних спосте­режень має вирішальне значення не збільшення телескопа. Головним при­значенням телескопа є збирання якомога більшої кількості світла від дале­ких зір, галактик та туманностей, щоб доставити його чи то до людського ока, чи до фотоплівки або наукового пристрою. Тому й намагаються буду­вати телескопи великих розмірів. Від розміру телескопа, точніше від діа­метра об'єктива, залежить ще одна характеристика телескопа - роздільна здатність. Іншими словами, це здатність телескопа розрізняти окремо дві близькі зорі. Що більший діаметр об'єктива, то ближчі зорі розділятиме те­лескоп. Слід зауважити, що насправді такі дві зорі можуть бути дуже від­даленими одна від одної у Всесвіті, важливо лише, щоб вони знаходилися майже на одній лінії зору.

 

                 Як працює телескоп?

Насамперед відзначимо, що бувають телескопи двох типів. В одних телескопів - рефракторів - об'єктив складається з однієї        або кількох лінз. Натомість телескопи із дзеркальним об'єктивом нази­ваються рефлекторами (мал. 2).

 Об'єктив збирає паралельні пучки променів, що прямують від віддале­них предметів та зводить (фокусує) їх в одну точку, що називається фо­кусною або просто фокусом. Якщо у цій точці розмістити аркуш па­перу, то на ньому можна побачити зменшене зображення предметів. А якщо замість паперу встановити фотоплівку, то предмети можна й сфотографувати. Фотоплівки використовувалися ще зовсім донедав­на, сучасні ж астрономи користуються спеціальни­ми електронними пристроями, за допомогою яких зображення одразу записується у комп'ютер.

Але ж як це чудово - спостерігати зоряне небо крізь телескоп! Для цього нам потрібен буде оку­ляр - система з кількох невеликих лінз, крізь які око розглядає зображення, отримане у фокусі об'єктива. Після окуляра промені, що утворюють зображення, потрапляють до ока під більшими ку­тами, ніж від самих предметів, тому крізь телескоп предмети видаються більшими і окуляр діє як збіль­шувальне скло.

Спочатку навчилися будувати телескопи-рефрактори, а перший рефлектор був зроблений Ісааком Ньютоном. Дзеркальце у цього малюка було всього 2,5 см у діаме­трі. Сучасні великі телескопи роблять лише із дзеркальними об'єктивами, бо у них відсутні деякі вади, притаманні лінзам, та й виготовляти їх прості­ше. Історія телескопобудування - цікава й захоплююча, а ми лише коротко познайомимося із найбільшими телескопами, які працюють у різних куточках Землі.

 

Великі наземні телескопи

Отже, великий телескоп це не примха астрономів, а інструмент,   необхідний  для пізнання   Всесвіту.   Збудувати телескоп із дуже великим суцільним дзеркалом досить важко, тому вчені вирішили вдатися до хитрощів: вигото­вити кілька дзеркал та розмістити їх на одному монтуванні таким чином, щоб фокуси всіх дзеркал співпадали. Таке збір не дзеркало працюватиме як одне велике, потрібно лише

контролювати положення дзеркал - щоб не розфокусувалися. Таке завдання під силу сучасним елек­тронним та механічним пристроям, якими оснащені телескопи Кек І та Кек II на Гаваях (США) та Великий Канарський Телескоп на острові Ла-Пальма в Іспа­нії. Діаметр дзеркала у телескопах Кек становить 10 метрів, а у Канарського Телескопа - 10,4 м, і вони складаються із 36 шестикутних дзеркал.

Ще більшу світлозбиральну здатність (світлоси­лу) має телескоп, який почав працювати 2008 року в американському штаті Арізона. Називають цей гігант Великим Бінокулярним Телескопом, бо він нагадує велетенський бінокль, у якого замість лінз стоять дзеркала. Кожне з двох його дзеркал має діаметр 8,4 м, тобто світла він збирає стільки ж, як телескоп із діаметром дзеркала 11,8 м. Роздільна здатність цього телескопа така ж, як 22,8-метрового! Нині він є найбіль­шим і найдосконалішим телескопом у світі.

Назвімо й інші телескопи-велетні. На африканському континенті, у Південно-Африканській Республіці, з 2005 року працює телескоп із дзер­калом 11x9,8 м, складеним із 91 однометрового дзеркала. У його будівництві брали участь науковці з Німеччини, Польщі, США, Великої Бри­танії та Нової Зеландії, адже сконструювати такий телескоп - справа неде­шева. Проводити спостереження на великих телескопах можуть астрономи із будь-якої країни світу.

На горі Мауна-Кеа (Гаваї) встановлений японський те­лескоп „Субару". Він має одне суцільне дзеркало діаметром 8,3 м. У чилійській пустелі Атакама, на горі Паранал, працюють чотири однакових телескопи, кожен із дзерка­лом 8,2 м у діаметрі. Телескопи можуть працюва­ти незалежно один від одно­го, а можуть і об'єднуватися в одну систему - Дуже Великий Телескоп. Звичайно, світлосила від цього не збільшується, адже світло від кожного телескопа поступає на окремий приймач, але зіркість системи під­вищується настільки, що можна було б розгледіти окремо фари автомобі­ля, розташованого на Місяці (приблизно 380 000 км від Землі). Усього зараз працює 18 телескопів із головними дзеркалами діаметром понад 6 метрів.

 

Що далі?

Ніщо не здатне спинити людину на шляху пізнання законів Природи. Од­ними з найсокровенніших її таємниць є виникнення самого Всесвіту та іс­нування розумного життя поза Землею. Дати відповідь на ці та багато інших запитань допоможуть нові гігантські телескопи, будівництво яких розпоча­лося або тільки планується.

У 2005 році у майстернях Арізонського університету відлито перше дзер­кало Великого Магелланового Телескопа. Шліфування та поліруван­ня його має завершитися лише 2010 року, а сам телескоп планують завер­шити у 2018 році. Телескоп матиме сім дзеркал діаметром 8,4 м кожне,  всі вони будуть встановлені на одному монтуванні. Площа збірного дзеркала буде рівна площі 21,4-метрового, а роздільна здатність буде такою ж, як у 24,5-метрового телескопа. Те­лескоп буде розміщено в пусте­лі Атакама, в обсерваторії Лас-Кампанас. Цей куточок Чилі відомий своїм чистим сухим по­вітрям, а завдяки віддаленості від населених пунктів засвічу­вання нічного неба відсутнє.

Ведуться роботи з будівни­цтва 30-метрового телескопа (ТМТ). Головне дзеркало його складатиметься з 492-х шести­кутних дзеркал розміром 1,4 м . Кожне дзеркало керуватиметься окремим пристроем, щоб зберегти фокусування та зменшити вплив атмосфери. Вся рухома частина телескопа важитиме близько 2 000 тонн, та, незважаючи на це, те­лескоп можна буде наводити на будь-яку точку небосхилу менше, ніж за п'ять хвилин. Розглядають два можливих місця встановлення ТМТ - це гори Сьєрра-Армазонес у пустелі Атакама та гора Мауна-Кеа на Гаваях.

Та найбільшим і найзіркішим оком планети стане телескоп, запропонований для Європейської Південної Обсерваторії. Його так і називають - Європейський Екстремально Великий Телескоп. Діаметр дзеркала цього велетня стано­витиме приблизно 42 метри і складатиметься майже з тися­чі 1,4-метрових шестикутних сегментів. Якість зображення, що даватиме телескоп, буде настільки високою, що стане можливим вивчати атмосфе­ри планет поза Сонячною сис­темою. Можливо, саме цьому телескопові судилося стати вікном у Всесвіт, крізь яке люд­ство встановить контакти із позаземними цивілізаціями.

Категория: Колосок | Добавил: Надежда
Просмотров: 1936 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 1.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Внимание!
Дистанционное обуч
Творча майстерня
Образование
  • Міністерство освіти
  • Сайт школы № 65 г. Мариуполя
  • Мариупольский НМЦ
  • Освіта в Україні
  • Конструктор тестов "Simpoll"
  • Сайт Никитченко
  • Поиск
    Сайты коллег
    Альтернативный текст Школьный мир. Сайт учителя начальных классов Порошук Ирины Владимировны Школьный дворик Рудаковой Лидии Блог Табарчук Ирины Доронина Информатика  Сайт учителя Григоренко Грига Виктория Сторожинська С.М. ЗбандутоЕЕ Могильная Н.Н. Филиппок
    Кнопка сайта
  • Кнопка сайта Збандуто Н.Н.
  • Контакты
    Сайт Надежды Збандуто © 2017