Складання та розв’язання задач на матеріалі навколишнього світу, як засіб розвитку пізнавальних інтересів учнів

Навчання - праця, і праця нелегка. І не треба штучно полегшувати її. Дитина з малих років повинна розуміти, що все досягається працею і що працювати непросто. При цьому вчитель повинен зробити так, щоб нелегка учбова праця приносила школяру задоволення, радість викликала бажання знов і знов пізнавати нове.

     Як правило, всі діти 6-7 років з великим бажанням йдуть до школу, їм все цікаво, вони завжди хочуть відповідати, руки їх постійно тягнуться вгору, вони навіть ображаються на вчителя, коли їх не питають на уроці. Як зберегти інтерес до навчання? Як зробити так, щоб дитина вчилася не тому, що хоче, а тому, що треба? Що повинні робити школа і вчитель, щоб інтерес дітей до навчання не тільки не падав, а, навпаки, зростав від року до року?

Виховання активного відношення до праці відбувається, перш за все, на уроці. Необхідно активізувати пізнавальну діяльність учнів і підвищувати інтерес до навчання на кожному етапі будь-якого уроку, а також поступово підвищувати їх інтелектуальний рівень.

Я це роблю, привертаючи доступний енциклопедичний матеріал, цікаву додаткову інформацію. На уроках математики діти з великим інтересом розв’язують задачі, які я складаю, використовуючи дані про природу, суспільство, людину. Разом з закріпленням обчислювальних навиків у них розвивається пізнавальний інтерес. Матеріал для завдань підбираю із розділів «Стародавній світ», «Великі відкриття», «Екологія», «Природа», а також статистичні дані про роботу маріупольських підприємств.

При вивченні теми «Нумерація багатозначних чисел» я пропоную учням прочитати числа, написані на дошці. Вони їх читають, а я після кожного числа роблю коментарі.

Наприклад:

1960 — цього року Ю.А.Гагарін полетів у космос;

1937 —з’явився перший мультфільм Діснея «Белоснежка і сім   гномів»;

1896 — відродилися сучасні Олімпійські ігри;

1620 — глибина озера Байкал;

6670 — довжина річки Ніл;

2201 — довжина  Дніпра;

1876 — цього року винайдена електрична лампочка;

1818 — зроблений перший велосипед;

          1946 — зроблений перший комп'ютер; та ін.

(Можна підібрати дані на певну тему: мистецтво, природознавство, відкриття та ін.)

Ці числа можна використовувати на другому етапі уроку «Складання і віднімання багатозначних чисел». А саме: при складанні завдань на різницеве порівняння, знаходження залишку або суми.

— Скільки років вже проводяться сучасні Олімпійські ігри?

— Скільки років люди користуються електричною лампочкою? пилососом? комп'ютером? швейною машинкою?

— Яка річка довша: Дніпро або Нил? На скільки?

Я можу задати дітям одно - два завдання, а потім вони із задоволенням складають їх самі, використовуючи наявні дані, а вдома із захопленням шукають нові відомості.

У місцевих газетах часто друкують матеріал про роботу наших металургійних комбінатів, про кількість чавуну, стали, рейок та ін. Ці дані також можна використовувати на уроках.

Напередодні Олімпійських ігор я пропонувала учням завдання з використанням історичних відомостей про них. Наприклад:

На одному з попередніх уроків ми дізналися, що таке високосний рік. Він володіє ще однією особливістю - це рік літніх Олімпійських ігор. Пропоную відправитися до Греції на батьківщину Олімпійських ігор (Ілюстрації з історії Олімпійських ігор).

а) Більше 1000 років тому ігри були проведені вперше. Ви вже
знаєте, через який період часу підходять ігри... (4 року).

-    А скільки це місяців?

б) Згідно легенді, Геракл визначив довжину бігової доріжки

600 ступень в довжину. Вийшла бігова доріжка приблизно 192 м. Скільки буде метрів бігова доріжка 5 разів по 600 ступень? 7 разів по 600 ступень?

в)  Змагання продовжувалися протягом 5 днів. Під час змагань припинялися військові дії, усобиці, на землі панували мир і благодать. Скільки днів змагань було за 100 років? 150 років? Але був час, коли Олімпійські ігри були відмінені, а відродилися вони в 1896 році.

г)  Обчислите,  скільки  пройшло  років з моменту  відродження Олімпійських ігор.

д)  Коли будуть наступні літні ігри, якщо останні проходили в 2000 році? У 1980 році Олімпійські ігри проходили в Москві. Скільки років тому це було?

е)  Наприклад, на Олімпіаді в Токіо в 1964 році спортсмени  Німеччині завоювали 50 медалей, спортсмени США - на 45 більше, ніж німці, а спортсмени нашої країни (тоді ще Радянського Союзу) - на 6 медалей більше, ніж американці. Скільки медалей завоювали спортсмени кожної держави?

На уроках математики з великим успіхом можна проводити екологічне виховання. Для цього я використовую знання про предмети і явища природи, про природні співтовариства, знання про заходи охорони природи.

При рішенні задач можна використовувати інформацію краєзнавчого характеру.

1.                          Заповідник «Кам'яні могили» — один із старих заповідників України. Він був створений в 1927 році. Скільки років заповіднику?

2.                          На території Святогорського заповідника кубляться сотні птахів. Вони грають велику роль в охороні лісів від комах. Повзики знищують за день 300 гусені, дятли в 3 рази більше, ніж повзики, а шпаки в 5 разів більше повзиків. На скільки більше гусениць приносять пташенятам шпаки, чим дятли? Що буде з лісом, якщо птахи стануть гинути?

А ці дані можна використовувати для вирішення завдань на різницеве порівняння, починаючи з першого класу:

1. Жаба живе 5 років, а окунь — 10.

2. Довжина тіла білого ведмедя 3м, а бурого —2м.

3. Маса яйця шпака 6г, а маса яйця сороки — 10г.

4. Оса летить із швидкістю 9 км в годину, а джміль — 3км в годину.

5. Глибина Дніпра 7м, а глибина Дністра — 8м.

6. Кінь може стрибнути в довжину на 8м, а у висоту на 2м.

7. За один сонячний день 1га зелених насаджень поглинає з повітря 220-280кг вуглекислого газу, виділяючи при цьому 180-220кг кисню.

8. 1га хвойних дерев затримує за рік до 40 т пороши, а листі майже 100т.

9. Один каштан очищає повітряний простір від відпрацьованих газів автомобільного транспорту заввишки до 10м, шириною до 20м, а в довжину до 100м.

10. Папір розкладається в ґрунті 2 року, сталева консервна банка —  90 років, алюмінієва — 500 років, поліетиленова плівка — 200 років.

11. Щедрі ліси України щорічно дають нам приблизно 25 тис. т березового соку, 150 т меду, 7 тис. т сухих грибів, 7 тис. т плодів  ягід, 5 тис. т лікарських рослин.

Завдання валеологичного змісту

1.     Середня тривалість життя українця 68 років, американця — 74 року, японця — 78 років. На скільки років довше живе японець, чим українець?

2.     У людини, яка викурює щодня 20 сигарет, за 20 років життя  відкладається в легенів 6кг сажа. Скільки кг сажа відкладеться в легенів цієї людини за 40 років його життя?

3.     Кров в організмі людини оновлюється через кожні 122 дні. Скільки разів за рік відбудеться оновлення крові в організмі?

4.     Серце здорової людини робить 60 ударів в хвилину, а хворого —90. На скільки ударів більше робить хворе серце?

5.     Організм дитини повинен отримати за добу 400г овочів, 50г сира, 500г фруктів, 25г масла, 60г крупи і 300г хліба. Скільки всього продуктів повинні отримати діти?

Обговорюючи різні варіанти пошуку шляхів рішення задач, діти активно пропонують можливі підходи, шукають доводи, захищають свій план і спростовують інші плани. Крім наміру добитися успішного результату з'являються пізнавальний інтерес, прагнення виявити причини отримання успішного результату. Виникнення пізнавального інтересу цінне для розвитку особи молодшого школяра. Стійкість цього інтересу розвиває позитивне та активне відношення дітей до навчання в школі.

       Принципово важливо, щоб на кожному уроці дитина переживала радість відкриття, щоб у нього формувалися віра в свої сили. Інтерес і успішність навчання - ось ті основні параметри, які визначають повноцінний інтелектуальний і фізіологічний розвиток дитини, а значить, і якість роботи вчителя.

           Я хочу продовжити свою роботу по використанню енциклопедичного матеріалу  на уроках російської і української мов, образотворчого мистецтва та ін.. Також планую використовувати цей матеріал в позакласній роботі.

Литература:

1.     Заповедная природа Донбасса, Донецк, «Донбасс», 1987

2.     Рева М. Л. Страницы Красной книги, Донецк, «Донбасс», 1982

3.     Слюсарев А. А. Природа Донбасса, Донецк, «Донбасс», 1983

4.     Енциклопедії «История Древнего мира», М. Росмэн, 2001

                               «Великие открытия», М. Росмэн, 2001

                               «Тысяча один вопрос и ответ», М., Оникс 21 век, 2001